Шліфування

Це обробка поверхні металу, що містить у собі механічна обробка металу в процесі якої усуваються значні нерівності перед поліруванням. Для шліфування металів застосовують абразивні матеріали природного походження або штучні залежно від твердості матеріалу виробу. Тверді шліфувальні матеріали – корунд і карборунд – використовують для шліфування загартованої сталі, марганцевої бронзи й т.п. Наждаком шліфують чорні й кольорові метали; крокусом (окис заліза) або порошковою пемзою – латунь, цинк, алюміній; полірувальним або віденським вапном – м’які метали й сплави. Гарні полірувальні властивості має окис хрому, тому його застосовують для полірування твердих і м’яких металів. Крокус можна виготовити самому, якщо в насичений розчин залізного купоросу долити розчин щавлевої кислоти. Можна ошурки розчинити в соляній кислоті й у відфільтрований розчин додати соди. В обох випадках утворюється осад, який відфільтровують, промивають водою й прогрівають на повітрі до вишневого кольору.
Для шліфування застосовують абразивні керамічні або повстяні кола з наклеєним абразивом. Зручні для шліфування вулканітові й пінопласту алмазні кола. Широко використовують для шліфування шкірочки. Їх випускають на тихорєцькій основі – БТ, паперової – Н и на комбінованої – СТ. Величину зерна абразиву позначають номерами: 12, 16, 20, 24, 36, 46, 60, 80, 100, 120, 140, 170, 200, 280, 325. Чим більший номер, тим дрібніше абразив. Для очищення поверхні від іржі застосовують в основному шкірочки з номером 46, для шліфування – від номера 60 до 200, для полірування – інше. Крім номера шкірочки, позначають ще й матеріал абразиву: КЧ або КЗ – карбід кремнію чорний або зелений; Кр – кремній, Э – електрокорунд, Кв – кварц, З – скло. Наприклад, позначення БТР 725X50 Е80У означає: на тихорєцькій основі шириною 725 мм, довжина рулону 50 м, електрокорунд, зерно № 80, водостійка.
При ручному шліфування металу шкірочки накладають на дерев’яний брусок, до якого знизу приклеєний фетр або тонка повсть (мал. 2). Так краще прилипає шкірочка до поверхні деталі. Шліфування виконують круговими рухами. Малодоступні місця деталей або при відсутності шкірочки потрібної зернистості обробляють абразивом, змішаним з мінеральним маслом (відповідно 1 і 5 частин за масою). Можна користуватися алмазною пастою для притирання клапанів автомобільних двигунів. Її наносять на поверхню виробу й труть торцем м’якого дерева.

shlifovka

Для шліфування металів механічними засобами застосовують повстяне коло з наклеєним абразивом. Коло приводиться в рух від електродвигуна. Перед наклеюванням абразиву на повстяне коло абразивний порошок висушують при температурі 50-50 °З і насипають у жолоб. Потім коло намазують клеєм (столярним, ПВА, силікатним), обкатують у порошку, сушать при температурі 45-50 °Із протягом 20-24 годин, потім накочують другий шар і знову сушать.
Якщо наносять абразив на повстяне коло, що вже використовували, залишки абразиву й клеячи на його поверхні видаляють шліфувальним каменем або ножем. Деталі, які мають досить чисту поверхню, можна обробляти на колі без наклеєного абразиву. Для цього на поверхню крута, котрим шліфують сталеві вироби, наносять таку пасту, частин за масою:

Шліфувальної порошок…..75
Стеарин…………………………15
Маслило………………………. 8
Гас…………………………………2

Тонке шліфування деталей з міді, цинку, алюмінію і їхніх сплавів виконують пастою, куди входить 40 % наждакового порошку й 60 % стеарину. Остаточне шліфування проводять на жирових повстяних колах без абразиву. Кола змазують жировою пастою
такої сполуки, частин за масою:

Петролатум…………………….43
Солідол …………………………43
Парафін …………………………14

Шкурками шліфують за допомогою вібраційних шліфувальних електромашин. При цьому шкірочку й поверхню деталі доцільно змочувати гасом, а якщо шкірочки водостійкі – водою. Інакше поверхня шкірочки швидко забивається відходами шліфування.