Виготовлення форми

Вийняту з форми модель підрізають по лінії рознімання, бо іноді трохи розтікається віск. Готову воскову модель потім формують у вогнетривку форму, але перед тим до воскової моделі приліплюють ливник з воскової маси. Якщо виливок складної форми виготовляють точним литвом, то суцільний зверху ливник слід розгалузити на кілька каналів, щоб при заливанні метал по них одночасно надходив до різних частин форми і добре її заповнював. Тому при виготовленні воскової моделі до неї слід в різних місцях приліпити воскові розгалуження з прутків, що зверху з’єднуються в один товстий стержень. Після виплавляння воску вони утворюють ливникову систему, по якій метал при заливанні надходить до різних частин форми. Формова маса, якою заливають воскову модель, при відливанні виробу з алюмінію і легкоплавких бронз (температура плавлення 870 °С) складається з таких компонентів, частин за масою:

Гіпс………………………………………1
Тальк……………………………………2
Крейда …………………………………2
Пісок (дрібний)………………………1

Форма буде міцніша, якщо до води, на якій замішують формову масу, додати 2—З % бури або З—5 % столярного клею чи 5— 6 % цукру.
Після змішування складових частин формову масу розводять водою до сметано подібного стану. На дно посуду наливають трохи маси, ставлять воскову модель і обережно заливають масу довко-ла, щоб в ній не було пухирів. Твердне форма через 5—ЗО хв. Якщо виливок з нержавіючої сталі або інших металів, температура плавлення яких близько 1200 °С, воскову модель спочатку вкривають вогнетривкою обмазкою (облицювальним шаром), а потім вже заливають формовою масою. Набір «Силамін» досить зручний для приготування жаростійкої оболонки. «Формант» містить пиловидний кварц і етидсилікат для виготовлення вогнетривкої оболонки. Замість етил силікату можна взяти як сполучну речовину рідке скло або канцелярський силікатний клей, втричі розбавлений водою, а замість пиловидного кварцу — порошковидний тальк Сумішшю тальку з клеєм обмазують воскову модель і після стікання зайвої обмазки присипають кварцовим (білим) піском. Потім модель знову обмазують, присипають піском і так чотири-п’ять разів до утворення облицювального шару. Замість кварцового пилу «або тальку можна скористатися пилом від перетертої вогнетривкої (шамотної) цегли, яким роблять і присипку. Після кожного покриття воскової моделі її треба добре просушити. Нанесення наступного шару на не висушений попередній призводить до тріщин у вогнетривкій оболонці та розшарування покриття.
Якщо вогнетривке покриття зроблено на рідкому склі або силікатному клеї, то потрібно його за-кріпити у водному 18—20%-ному розчині хлористого амонію (нашатирю) протягом 1,5—2 хв. Наформовану воскову модель (в оболонці чи у формі) після висихання нагрівають» щоб віск розплавився і витік з форми. Частіше форму просто кип’ятять, поставивши ливником вверх, через який і витікає розплавлена воскова маса. В процесі кип’ятіння форму кілька разів перевертають, щоб віск розтанув у всіх закутках. Після виплавлення воскової маси всередині форми або оболонки залишається пустота, що точно відповідає моделі. Перед заливанням металу форму слід прожарити. Якщо приготовлена була лише оболонка, то її попередньо заформовують. Для цього у металеву суцільну опоку (ящик) насипають сухий кварцовий пісок, ставлять на нього оболонкову форму і знову обсипають піс ком, ущільнюючи його струшуванням або постукуючи по опоці Для прожарювання форми можна використати будь-яку піч — муфельну, газову, де температура нагрівання досягає 900 °С. Спочатку розігрівають піч до 550—600 °С, потім в неї кладуть форму, підвищують температуру до 900 °С і витримують форму 2—4 год.
Після прожарювання форма охолоджується повністю або до теплої (до 40 °С), якщо в неї заливають алюмінієві сплави або чавун. Якщо ж заливають латунь ЛК 80-3, то охолоджують форму до 200 °С. Більшість латуней і бронз заливають при температурі 500—600 °С. Нержавіючу сталь ллють у форму температурою 850 °С. Щоб форму після прожарювання вдруге не гріти, розплавляти метал доцільно до моменту виймання її з печі