Підготовка поверхні металу

Деталі перед яким або покриттям шліфують, знежирюють і декапірують. Знежирюють поверхні в органічних розчинниках – бензині, трихлоретілені, бензолі, спирті, ацетоні й лужних розчинах. Деталь промивають розчинником, а потім щіткою або ганчіркою, змоченою полірувальним вапном, розчиненої у воді, добре протирають до утворення пасти. Ознака достатнього знежирення – гарне змочування всієї поверхні водою. Виробу з металів, стійких проти дії лугів (сталь, чавун і т.п.), які після шліфування й полірування дуже забруднені жирами, обробляють такими розчинами, г:

Їдкий натр або їдкий калій………….10-20
Кальцинована сода……………………..50
Рідке скло…………………………………5-15
Вода………………………………………..1000

або

Їдкий натр або їдкий калій………………50
Кальцинована сода………………………..30
Фосфорнокислий натрій…………………30
Рідке скло або мило (тільки при хімічному знежиренні)….5
Вода……………………………………………1000

Температура розчинів 70-80 °З Метали, нестійкі проти дії лугу (мідь, цинк, алюміній, латунь і т.п.), знежирюють у розчинах, г:

Фосфорнокислий натрій…………..10-20
Мило…………………………………….10-20
Вода……………………………………….1000

або

Їдкий натр або їдкий калій……………10
Фосфорнокислий натрій…………..50-60
Вода………………………………………..1000

Температура першого розчину 90 °С, а другого — 60 °С. Чорні метали можна знежирювати тільки в 10-15% розчині їдкого калію або натру температурою 70-80 °С. Алюміній і інші кольорові метали, на які діють лугу, знежирюють в 3-5% вапняному розчині або в 8-10% розчині фосфорнокислого натрію. При електрохімічному знежиренні розчин виливають у пластмасовий або скляний посуд, опускають у нього виріб, підключають останній з анодом, а до катода приєднують вугільний електрод. Процес відбувається швидше, ніж при хімічному знежиренні. Недоліком його є те, що в деталях складної конфігурації шар жиру знімається швидше із частин, ближче розташовані до катода. Тому такі вироби доцільно знежирювати хімічним способом.