Гальванічне покриття без використання ванн

Гальванічне покриття можна робити без ванни за допомогою спеціального пристрою. Для цього потрібно мати понижувальний трансформатор, найкраще ЛАТР, що на виході дає напруга 4-12 В, і напівпровідниковий діод із припустимим струмом до 20 А, гальванічну щітку діаметром 20-25 мм, затиск типу «крокодил» і проведення.Гальванічна щітка може бути універсальної для всіх видів або ж спеціальної для одного будь-якого покриття (хромування, нікелювання), але незалежно від типу гальванічної щітки ручка її є резервуаром для електроліту.
Ручка виготовлена з діелектрика, можна із пластмасової труби. Зверху вона закривається пластмасовою кришкою, а знизу – вставкою із щетини або поролону. Доцільно також вклеїти завзяте кільце або ґратчасте дно, у яке буде впиратися вставка. Щетинисту вставку обмотують проведенням, що одночасно є анодом. Для оцинкування, хромування, нікелювання використовують проведення з нержавіючої сталі, але для нікелювання під нього підкладають ще нікелеву пластинку, а для хромування – свинцеву. При мідненні використовують просте мідне проведення. Його з’єднують із клемою, до якої приєднують проведення від діода або іншого випрямного пристрою. Краще зробити кілька вставок для всіх видів покриттів. Пучок щетини, діаметр якого у два рази більше внутрішнього діаметра трубки, перев’язують товстою капроновою ниткою. Понад неї намотують відповідне проведення, поки не утвориться пасок, у який упирається трубчаста ручка. Між нею й паском закладають прокладку у вигляді коротенького відрізка гумової трубки з товщиною стінок 1-1,5 мм. При виготовленні вставки можна використовувати щетину будь-якої круглої малярської кисті. Якщо в кисті щетина була з’єднана епоксидной смолою, то цю частину відрізають, тому що крізь неї не буде проходити електроліт. Довжина щетини 40-45 мм, у ручку заходить 20 мм, під дротовою обмоткою 10 мм і вільний кінець 15-20 мм. Кінці щітки бажано сточити на наждаковому колі з торця, щоб вони були рівні й тверді. Спеціальна гальванічна щітка відрізняється від універсальної тем, що її металева ручка є анодом. Для міднення ручку виготовляють із мідної трубки; для хромування – зі свинцевої (можна з відрізка телефонного кабелю, покритого свинцем), для оцинкування нікелювання, сріблення – з нержавіючої сталі, для нікелювання вглиб вставляють нікелеву пластинку й сполучають її із трубкою (склепують). Отже, для кожного виду покриття потрібно виготовити окрему ручку, а щетиниста вставка може бути одна, її лише переставляють. Виготовляючи вставку, щетину зв’язують не проведенням, а капроновою товстою ниткою або ж капроновою волосінню діаметром 0, 5-0,6 мм. Діод для випрямлення змінного струму в постійний можна кріпити безпосередньо зверху на металевій ручці, що одночасно буде й радіатором для охолодження. Якщо ж ручка універсальна, то діод установлюють окремо на радіаторі.
Під час монтажу вхід діода з’єднують із понижувальною частиною трансформатора, а вихід – із дротовою обмоткою щітки або з металевою ручкою. Друге проведення від трансформатора з’єднують із затиском, що приєднують до виробу, що покривають металом. Якщо джерелом струму є автомобільний акумулятор, то плюс його з’єднують із щіткою, а мінус – із предметом, що попередньо очищають і знежирюють. Електроліт заливають у щітку й рівномірно рухають її по предметі, не відриваючи від поверхні. Періодично в щітку доливають електроліт, а відпрацьований вільно стікає. Для надійного покриття по одній поверхні рухають щіткою 15-25 разів залежно від необхідності одержати шар металу певної товщини. Покриття можна зробити без щітки. Для цього мідну, свинцеву, цинкову, нікелеву або з нержавіючої сталі пластинку, залежно від виду покриття, з’єднують із гнучким проведенням (+). Обертають цю пластинку фланеллю або марлею, щоб утворився шар товщиною 4-5 мм, змочують в електроліті й натирають зачищений і знежирений предмет, до якого приєднують мінус (-) джерела струму. Пластинку з обмоткою часто змочують в електроліті. Працюють у гумові (краще хірургічних) рукавичках.
Електроліти для гальванічного покриття без ванн можуть бути ті ж, що й у ваннах, але краще використовувати електроліти більше простої сполуки для таких процесів, г:

Міднення

Мідний купорос……………………………………………….200
Сірчана кислота (концентрована)……………………..50
Етиловий спирт або фенол (карболова кислота)..1-2
Вода……………………………………………………………….1000

Нікелювання

Сірчанокислий нікель……………………………………………70
Сірчанокислий натрій…………………………………………..40
Борна кислота……………………………………………………..20
Хлористий натрій………………………………………………..5
Вода…………………………………………………………………..1000

Хромування

Хромовий ангідрид………………………………………………250
Сірчана кислота (концентрована)…………………………….5
Вода…………………………………………………………………..1000

Цинкування

Сірчанокислий цинк………………………………………………..300
Сірчанокислий натрій ……………………………………………70
або галун……………………………………………………………….30
Борна кислота………………………………………………………20
Вода……………………………………………………………………1000

Сріблення

Хлористе срібло (свіжоосаджене) ….3-15
Жовта кров’яна сіль…………………….6-30
Сода кальцинована………………………6-30
Вода…………………………………………..1000

Спочатку розчиняють речовини в 200-300 г води, а потім доводять кількість розчину до 1000 мг. Після нанесення покриття деталь добре промивають, сушать і полірують. Можна безпосередньо після покриття сполоснути виріб, а потім пополірувати мокрою чистою ганчіркою.