Фотохімічне гравірування

Цей спосіб складний, проте він дає можливість зробити на металі дуже красиві написи бажаного шрифту і розміру. Фотохімічний спосіб виготовлення кліше складається з таких операцій. Виготовлення негатива. Для цього креслять або малюють напис і фотографують його на фотоплівку з таким розрахунком, щоб негатив мав потрібні розміри і був контрастним.
Нанесення світлочутливого шару. Мідну, цинкову, алюмінієву або стальну пластинку добре вирівнюють і наносять на неї світлочутливий розчин (табл. 20). Розчин № 1 готують з двох частин. Спочатку в шелак заливають 25 см3 нашатирного спирту, добре збовтують, додають 2/3 частини води, знову збовтують відстоюють 5—6 год. і нагрівають до температури 70—80 °С (поки шелак весь не розчиниться). Решту води підігрівають до 50 °С, розчиняють в ній двохромовокислий амоній і після охолодження додають етиловий спирт та 9 см3 25%-ного аміаку. Перед нанесенням світлочутливого шару на підготовлену поверхню перший розчин фільтрують, беруть його 5 частин за масою і змішують з 1 частиною другого розчину. Розчини, куди входять двохромо-вокислий амоній або хромовий ангідрид, світлочутливі, тому й готують при слабкому освітленні, а зберігають чи сушать нанесену емульсію в темряві. У розчинах № 2, 3 і 4 альбумін та желатин розчиняють окремо в 50—70 % всієї води (желатин повинен набухати 3—4 год при температурі 40 °С), а потім у решті води розчиняють дво-хромовокислий І амоній і все зливають в одну посудину. До цієї суміші доливають аміак та спирт (розчин № 1) і гліцерин (розчин № 4). Розчин № 5 виготовляють так. Добре розбовтаний білок яйця розводять у третині води, а в решті — двохромовокислий амоній. Розчин зливають і до суміші додають краплинами аміак, поки вона не набуде лимонного кольору. Приготовлений світлочутливий розчин наносять на пластину широким м’яким пензлем у два шари. Перший шар сушать близько 1 год, а другий — до повного висихання.
Копіюють звичайним способом у копіювальній рамці, прикладаючи негатив емульсійним боком до нанесеного на пластину світлочутливого шару. Тривалість експонування лампами потужністю 400—500 Вт 10—12 хв., відстань від пластини 0,5— 0,6 м.
Якщо копіюють з негатива малого розміру через фотозбільшувач, то тривалість експонування залежить від щільності негатива, масштабу збільшення, потужності лампи тощо. Тому доцільно готувати основну пластину і кілька запасних, на яких пробою визна-чити тривалість експонування.
Виявляють (проявляють) відбитки здебільшого гарячою водою, до якої додають аніліновий барвник (можна фіолетове чорнило). Світлочутливий шар на шелаку проявляють у денатурованому спирті. Желатин або шелак, на які діяло світло під час експонування, не розчиняються водою (спиртом) і залишаються на пластині.
Відбиток, одержаний у розчині № 1, обробляють у закріплювачі такого складу, частин за масою:

Каніфоль…………………………10
Аміак……………………………2,5
Етиловий спирт……………100
Барвник аніліновий…………1

У цей розчин занурюють відбиток або обливають ним і сушать. Відбитки, одержані у розчинах № 2—5, після повного висихання відпалюють протягом 8—10 хв. при відповідній температурі (див. табл. 20).
Травлять відбитки в тих же травильних розчинах, що і при хімічному гравіруванні. Якщо відбитки виготовлені на фольговому гетинаксі, краще всього травити в розчині хлорного заліза. При такому способі виготовлення написів або друкованих плат одержують рельєфний малюнок. Його можна накатати будь-якою фарбою за допомогою твердого гу-мового валика. Цим валиком прокочують спочатку по розтертій на склі фарбі, а потім по напису. Якщо виготовляють друковану плату, то емульсію з ліній схеми видаляють у лужному 5%-ному розчині їдкого калі або їдкого натру, потім добре промивають.