Флюси для м’яких припоїв

Флюси очищають поверхня від окислів і запобігають її окислювання в процесі пайки. Розтікання припою по шві, тобто якість паяння, залежить, насамперед, від активності флюсу на даному металі. За ступенем активності розрізняють три види флюсів – не корозійні, слабко корозійні й корозійні.Не корозійні флюси малоактивні, тому вони можуть розчинити лише плівку окислів міді і її сплавів, а також луджені поверхні. Залишки не корозійних флюсів не викликають корозії; тому їх широко використовують при паянні електричної й радіо апаратури. Найпоширеніші не корозійні флюси складаються з каніфолі і її розчинів, можна також використовувати й віск, вазелін і стеарин. Каніфоль розчиняє окисли при температурі 200—300 °С, тобто сприяє паянню, але при температурі 310 °С обвуглюється й утрудняє її.

Слабко корозійні флюси більше активні, чим не корозійні Вони легко випаровуються при паянні. Пари або залишки цих флюсів можуть викликати корозію спаяної сполуки, тому для ослаблення корозійної дії до цих флюсів додають каніфоль, вазелін, стеарин, а після пайки залишки видаляють. До цих флюсів належать деякі органічні кислоти і їхні похідні, мінеральні масла, гліцерин і тваринні жири.

Корозійні флюси найбільш активні їх застосовують переважно для паяння чорних і кольорових металів зі стійкою окисною плівкою. Але ці флюси приводять до корозії навколо паяного шва, тому після паяння їх ретельно видаляють. Найпоширеніший флюс цього водяний розчин хлористого цинку, до якого додають нашатир, каніфоль, вазелін і т.п.

Хлористий цинк у домашніх умовах готовлять, розчиняючи цинк у соляній кислоті. Для цього в скляну посудині кладуть шматочки цинку (можна очищені баночки з відпрацьованих батарейок) і заливають соляною кислотою, щоб вона лише розчинила цинк. Внаслідок реакції виділяється водень у вигляді пухирців. Цинк потрібно додавати поступово, до припиненню його розчинення. Кінець реакції визначають по припиненню виділення водню.

Розчину дають відстоятися, зливають прозору частину й додають до неї стільки ж води. Це і є флюс. Часто прозору частину не зливають, а використовують із осадом на дні. Серед аматорів такий флюс називають «труєною кислотою», або «паяльною кислотою».

Флюс ФІМ для грубого пайки чорних металів можна при потребі замінити «Перетворювачем іржі», оскільки до його сполуки входить ортофосфорна кислота. Готовлячи флюс ЛТИ-1, можна замість тріетаноламіна додати 20 краплі аміаку. Флюс-Пасти зручні в роботі — вони не розтікаються, їх легко зберігати. Основний компонент їх — каніфоль або хлористий цинк, загущивач — вазелін. Високоактивну флюс-пасту можна виготовити з 60% мила. Мило нарізають дрібними шматочками або натирають на тертці, зсипають у скляну або емальовану посудину й заливають такою кількістю води, щоб вона покрила мило (масою вдвічі більше мила), а потім нагрівають на слабкому вогні до утворення густий клеї подібної маси, що увесь час перемішують. У гарячий розчин мила доливають тоненьким струменем соляну кислоту з невеликим надлишком, щоб у реакцію вступило все мило. Надлишок кислоти визначають водяним розчином пургену або лакмусовим папером, що здобуває червоний колір. Після реакції суміш здобуває вид зернисте студеністої маси, що проціджують і промивають 4-6 разів у гарячій воді. До маси доливають холодну воду, вона стає воску подібної і від її легко відокремити воду. Потім неї змішують із каніфоллю в скляній або емальованій посудині, нагріваючи до температурі не вище 100 °С. Найкраще робити це на водяній лазні.

Флюс для паяння цинку й оцинкованих виробів можна приготувати з концентрованої соляної кислоти, розведеної двома частинами води. Замість кислоти можна взяти 50%-ний розчин їдкого лугу (натрій або калій).

Паяльна паста тіноль. У деяких випадках (при радіо монтажних роботах і т.п.) для паяння застосовують пасту, у якій намішана флюс і припій. Цю пасту називають тінолем. До складу її входить порошкоподібний припій — тіноль, що при температурі близько 185 °С стає тендітним. Припій розплавляють у посудині, знімають із вогню й помішують дерев’яною паличкою до початку густіння. Тістоподібний припій ложать на полотняну ганчірку, швидко збирають руками її кінці, щоб метал був як би в мішку, і енергійно розтирають його на столі, б’ють по ганчірці дерев’яною паличкою. Охолоджений припій просівають крізь сито з 40-40 отворами на 1 див2. Цей порошок використовують для готування паст, рецепт яких наведено в таблиці 13.

Порошок можна приготувати із цілого шматка припою – натерти напилком.

Паяльну пасту № 1 використовують переважно для радіо монтажних робіт. її можна приготувати, додавши до флюсу КЭ тіноль.

Поверхні для пайки добре очищають, накладають пасту й прогрівають паяльником або над полум’ям спиртівки (якщо деталі менше, те сірником). При використанні пасти № 2 або № 3 шов після пайки старанно промивають розчином соди.

Тверду пасту тіноль можна виготовити за більше складним рецептом. Для цього потрібно взяти:

Соляної кислоти (концентрованої), мл………23
Вода (дистильованої або кип’яченої),мл…..8,6
Цинку, г…………………………………………………5,8
Олова, г…………………………………………………5,6

Соляну кислоту виливають у воду, додають цинк, коли він повністю розчиниться – олово. Після закінчення реакції (припиняється виділення пухирців) розчин на водяній лазні упарівають до стану підлоги рідкої пасти. Пасту прохолоджують, переносять у порцелянову ступку або невелику глибоку тарілку й додають до неї такі речовини:

Нашатир, г……………………………………………5,4
Каніфоль (порошок), г………………………….6,8
Цинковий пил, г…………………………………..21,3
Олово (ошурки), г……………………………….0,7
Свинець (ошурки), г……………………………..5,3
Гліцерин (безводний), мл………………………7,2
або водний (аптечний), мл…………………….8,6

Усі перемішують і для зберігання кладуть у скляний посуд, що добре закривають. Для цього можна взяти банку з-під майонезу й зав’язати поліетиленовою плівкою.

При пайки місце спаю добре зачищають, на нього наносять тіноль і нагрівають на спиртівці, газовому пальнику або сірником. Тіноль на місці спаю спінюється й обвуглюється й під ним видно розплавлений припій. Після охолодження нагар видаляють наждачним папером. Пайка таким тінолем міцніше, тому що в припої є цинк. Цинк для виготовлення тіноля можна використовувати зі старих батарейок, попередньо добре його, очистивши або розплавивши.